10 серпня 2024 року, приблизно о 9:00 ранку, у с. Митинці Красилівської територіальної громади Хмельницького району, групою активістів ПЦУ під керівництвом представників місцевої влади та за участі поліції, було вчинено спробу протиправного та незаконного виселення з домівки сім’ї протоієрея Олега Царука, який раніше разом із парафією відмовився переходити в ПЦУ.

В отця Олега Царука на утриманні четверо малолітніх дітей, з яких одна дитина важко травмована через нещасний випадок і потребує постійної допомоги. Обставини молитовного служіння протоієрея Олега Царука відомі та завжди викликали розуміння серед духовенства й вірян. Однак, після незаконного заволодіння Свято-Миколаївським храмом с. Митинці, виганяють із домівки тепер вже настоятеля парафії УПЦ, який тривалий час проживає в будинку, зробив капітальний ремонт і не має іншого житла.

При вчиненні погроз і спроби виселення жодних правовстановлюючих документів чи рішення суду про виселення сім’ї Царуків із житла у с. Митинці активістами не пред’явлено. Це свідчить лише про продовження застосування до представників УПЦ мови ненависті, що категорично засуджується на міжнародно-правовому рівні.

Право на житло є одним із найголовніших невід’ємних прав особи, що проголошене статтею 47 Конституції України. Це право означає не лише можливість особи набути житло у власність або в користування, а й право на проживання в житловому приміщенні. При цьому Конституція проголошує принцип забезпечення державою створення умов, необхідних людині для набуття житла у власність або в користування та неможливості примусового позбавлення житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до пункту 1 статті 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює, насамперед, право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла. Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов’язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990).

На жаль, подібні випадки переслідувань і дії, спрямовані на вигнання священнослужителів, є непоодинокими. Нагадуємо, що Верховний Суд 26 червня поточного року скасував рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області та постанову Волинського апеляційного суду про зняття з реєстрації та виселення з місця проживання священнослужителя Волинської єпархії УПЦ протоієрея Ростислава Сіжука разом із неповнолітніми дітьми.

З огляду на це, Хмельницька єпархія УПЦ знову наголошує на важливості дотримання чинного законодавства, реального забезпечення та захисту прав і свобод духовенства та вірян, недопустимості порушень закону.