Успенський піст — особлива пора року, коли Церква закликає нас до духовної тверезості, до молитви та помірності, щоб гідно зустріти свято Успіння Пресвятої Богородиці — день, коли Мати Божа відійшла від земного життя у вічну славу Свого Сина.

Цей піст короткий – всього два тижні, з 1/14 серпня по 15/28 серпня, але суворіший, ніж Петров і Різдвяний пости.

Починається Успенський піст зі свята Винесення Чесних Древ Животворчого Хреста Господнього. За прийнятим у Православній Церкві чином цього дня відбувається поклоніння Хресту та мале освячення води. У нашій Церкві це свято поєдналося ще й зі спогадом Хрещення Русі 1 серпня 988 року (за старим стилем). Незважаючи на те, що 28 липня ми святкуємо день пам’яті рівноапостольного князя Володимира і водночас згадуємо про хрещення Русі, історично сам День Хрещення Русі припадає на 14 серпня, що зазначено у хронографах ХVI століття: «Креститися князь великий Володимир Київський і вся Русь серпня 1». Ці два дні зовсім не суперечать один одному. Адже князь Володимир хрестив Русь не за один день. Це тривало кілька днів і навіть років.

Цей же рід не виходить, тільки молитвою і постом. (Мт.17:21)

Піст і молитва — два основні засоби, якими Церква озброює вірян у боротьбі з трьома ворогами душі: світом (метушнею і спокушенням), дияволом (лукавими помислами та безперестанною ворожою спокусою) та плоттю (пристрастями та гріховними звичками).

Справжній піст — не просто відмова від певної їжі. Піст включає утримання від грубих слів, засудження, брехні, заздрощів, гніву; це – очищення помислів, смиренність серця та посилення любові до ближнього. Молитва ж має бути не формою, а живим, скрушеним і уважним зверненням до Бога.

Умертвляємо тіло, змушуємо тікати диявола, зневажаємо світ; і окрилювані ніби двома крилами, з одного боку молитвою, з іншого – постом, ми, підносячись духом до неба, підіймаємося над тенетами й уникаємо підступів спокуси. Тому святитель Іоанн Златоуст так говорить про молитву: «де молитва й подяка, там ясно намічається царина Святого Духа, демони кидаються навтіки і вся супротивна сила тікає». Про піст же говорить Василій Великий, що за допомогою помірності та посту «отримується перемога над невидимими ворогами».

Успенський піст присвячений Пречистій Діві Марії – Матері Божій і, за благодаттю, Матері всіх християн. Її предстательство перед Сином має особливу силу: Вона як Мати Христа, і як Мати християн має відвагу в молитві й непомірну милість до стражденних. У зворушливих образах святих отців Богоматір порівнюють із «морем благодатних сил», яке приймає від Бога невичерпні дари і щедро їх роздає Своїм дітям. Хто з постом і молитвою звертається до Неї, той наближається до Неї не як до далекої Цариці, а як до Матері, Яка знає немочі наших сердець і заступається перед Своїм Сином. Але пам’ятатимемо, що Материнський Покров Пресвятої Владичиці нашої Богородиці — не виправдання для безтурботності, а дар для тих, хто трудиться.

Наша свята Церква, яка все робить за настановою Святого Духа, наказала нам, християнам, протягом цих чотирнадцяти днів здійснювати молитву і піст, тобто покликання (імені Божого) і утримання на честь Преславної Приснодіви Марії, Святої Матері Бога нашого. Хто в ці святі дні молитвою і постом мужньо переможе мирські піклування, диявольське хитрощі, тілесні помисли, той нехай з упевненістю дерзає і отримає від Богоматері гідний дар.

О, якби ми повною мірою усвідомили, яку милість і допомогу дарує нам наша Небесна Матір! Біженці й розпорошені по світу, що залишилися без рідних і опори, хворі й скорботні, грішні і впалі духом — не журіться: у вас є Мати, яка прихистить, втішить, зцілить, захистить, пробачить. Вона — помічниця в морі та на суші, у дорозі та вдома, у роботі та навчанні, у працях та в молитві. Вона благословить працю хлібороба, просвітить розум учня, зміцнить руки трудящого і захистить тих, хто звертається до неї в сум’ятті та випробуваннях, надихаючи серця на молитву, вселяючи надію і зміцнюючи віру в цей непростий час.

Закликайте Пресвяту Діву у будь-якій нужді — тілесній та душевній. Вона стане Покровителькою у житті, Заступницею в час смерті та Ходатайкою на Суді Христовому. І тому, брати і сестри, як ми шануємо і закликаємо ім’я Господа нашого Ісуса Христа, так з благоговінням шануймо ім’я Його Пречистої Матері.

Любов до Неї — прямий шлях до Господа, а вірність Їй — запорука того, що й у вічності, в обителях Царства Сина Її, радітимемо разом із Нею у світлі обличчя Христового. Амінь.

Джерело: