День пам’яті святого пророка Іллі, особливо з урахуванням сьогоднішніх реалій та спробою знецінити, мабуть, одну з головних якостей Церкви – апостольську спадкоємність, вказує на її прямий наслідок – священницьку ієрархію.

У Церкві не можна служити самому від себе. Ніхто не може зухвало «взяти» на себе сан і сказати: «Я – священник». Це неможливо. Потрібні руки наступника та спадкоємця апостолів та їхнього Учителя-Христа. Важливо змиритися, схилитися під ці апостольські руки, вгамувати себе і нагнути свою шию, ставши на коліна перед Богом, перед Його Престолом, щоб на тебе поклав руки спадкоємець апостолів – законний єпископ канонічної Церкви. І тоді відбувається це Таїнство: через цю «живу» духовну «електромережу» душ і сердець раптом рясно починає текти благодать Божа, яка все поповнює і дає, і творить з чоловіка ієрея Божого. Але не від себе, не сам.

Церква тебе закликає. Бог тебе закликає, щоб ти пас овець Його.

І це чудово видно із життя святого пророка Іллі (див. Третю Книгу Царств, розділ 19, ст. 11–21 і Четверту Книгу Царств, розділ 2).

У цих розділах розповідається про покликання Господом до пророцького служіння через святого пророка Іллю – Єлисея.

Не сам Єлисей вийшов на пророче служіння. Але Господь вказав на нього Іллі. Ілля покрив своєю милоттю (плащ із овечої вовни, – ред.) Єлисея і тим самим обрав його на служіння. Єлисей був гідний служіння. У цьому ми переконуємося з того, що на радощах він заколює волів і з плуга робить жертовне багаття, щоб принести жертву подяки Богу і створити милість людям (м’ясо він потім роздає). Тобто видно, що це богобоязлива і любляча Бога і людей людина. На мить уявімо, що таке для єврейського селянина того часу плуг і пара волів? Це цілий статок. Але Єлисей жертвує його Богові.

Коли святий пророк Ілля готується піднестися на Небо, він каже, щоб пророк Єлисей просив те, чого хоче для себе. Єлисея ж матеріальні блага зовсім не хвилюють, він просить єдино благодать Божу та пророче служіння. І одержує її. Причому матеріально. Як ієрея єпископ після здійснення Таїнства Священства вдягає у священницький одяг, так і після піднесення святого Іллі пророку Єлисею дістається його милоть, якою обидва пророки – вчитель (Ілля) та учень (Єлисей) – творять чудеса.

Таким чином, Господом святий пророк Єлисей через святого пророка Іллю покликається на служіння Боже – на діло Боже.

Так само, як раніше Господь наказує святому пророку Мойсеєві відокремити з-поміж народу Аарона та синів його для священницького служіння. Так само, як через тисячі років Господь наш Ісус Христос обирає перших апостолів, а ті висвячують перших священнослужителів.

І таким чином струм благодаті Святого Духа продовжує текти. Ланцюг не розмикається.

А Ваалово залишається Вааловим, скільки ні три камені й ні чиркай сірником – вогонь не сходить. Бо ідол благодаті не має. Це лише якась людська фантазія в союзі з дияволом і бісами.

Бог уже створив Собі житло. Це Єдина Свята Соборна та Апостольська Церква. Він створив Собі оселю й оселився в ній… у святому пророку Іллі, у святому пророку Єлисеї та у всіх нас – православних християнах. Чого ж нам іще шукати? Ревність Іллі. Ревність по Богу. Ім’я Ілля у перекладі з єврейської означає «Господь мій Яхве (Сущий)». Це було сенсом життя пророка. Це має стати сенсом життя кожного з нас: сповідання Живого Бога, життя в Ньому і щомиті наближення до Нього, поєднання з Ним.

Колісниця Ізраїля та кіннота його піднесли пророка Іллю. Але ми цей новозавітний Ізраїль і це наша кіннота, і Господь кожному з нас, як і пророку Іллі, приготував місце на небі по Господньому піднесенні біля себе. Потрібно лише розпочати цей шлях віри – шлях до живого і люблячого Бога, який створив для нашого спасіння Церкву.

Ієрей Андрій Чиженко

Джерело: