П’ята седмиця Великого посту минає під молитовним предстательством преподобної Марії Єгипетської.

По-перше, в неділю, 14 квітня, разом із постовою пам’яттю преподобного Іоанна Лествичника відбувалася мінійна (тобто нерухома місячна) пам’ять преподобної Марії Єгипетської. А вже четвер нинішнього тижня, 18 квітня, названо Чевертком Великого Канону. Бо в середу, 17 квітня, на утрені (що стосується вже четверга) читається повністю й востаннє цього року Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського. Туди органічно вплітається житіє преподобної Марії Єгипетської, написане святителем Софронієм, Патріархом Єрусалимським зі слів Зосими Палестинського, який і зустрічався за Божим Промислом із преподобною Марією Єгипетською.

Заради цієї пам’яті цього четверга навіть встановлено служіння Літургії Передосвячених Дарів, яку зазвичай служать тільки в середу і п’ятницю  Великого посту. А вже цієї неділі, 21 квітня, ми під час богослужінь Тріоді Пісної знову згадуємо преподобну Марію Єгипетську.

Її життя повністю читають під час богослужіння при уважному слуханні тих, хто молиться! І це є статутною частиною богослужіння! Чому так? Чому так багато уваги цій святій жінці?

Відповідь дуже проста. Її можна висловити одним словом: «зміна». Слово «покаяння» з грецької перекладається як «зміна». Розглянемо дуже коротко життя преподобної Марії Єгипетської.

Веика грішниця, вчинки якої сягали навіть якогось мерзенного ступеня святотатства і блюзнірства, під впливом Божої благодаті, благословенням Чесного Животворного Хреста і при заступництві Пресвятої Богородиці, зміцнена Таїнствами покаяння і причастя, йде в пустелю. Вона трудиться там 47 років, бореться зі своїми пристрастями до знемоги і перемагає їх. Марія стає великою святою та отримує від Бога надзвичайні обдарування. Під час молитви вона здіймається над землею, ходить по Йорданових водах, лев допомагав старцеві Зосимі копати могилу для неї. Преподобна Марія Єгипетська померла в день причастя Тіла та Крові Христових, прийнятого з рук того самого преподобного старця Зосими. Причому померла там, де зазвичай подвизалася. А причастя прийняла біля стін монастиря, де подвизався авва Зосима. Як ідеться в житії, вона повернулася у своє пустельне місце миттєво, якимось чудовим чином, хоча преподобному Зосімі знадобилося двадцять днів, щоб дійти туди.

І ще одне спостереження. На початку житія зазначено, що авву Зосиму почав долати помисл. Ось як про це сказано в тексті: «Чи знайдеться і в найдальшій пустелі свята людина, яка перевершила мене у тверезості та діланні?»

Щойно він подумав так, йому з’явився Ангел Господній і сказав: «Ти, Зосимо, по-людськи непогано подвизався, але з людей немає праведного жодного (Рим. 3, 10). Щоб ти зрозумів, скільки є ще інших і найвищих образів спасіння, вийди з цієї обителі, як Авраам із дому батька свого (Бут. 12, 1), і йди до монастиря, що при Йордані». Тобто йому, імовірно для лікування його духовної недуги, Господь показав найбільшу на той момент подвижницю з усіх.

І ось вам сенс житія преподобної Марії Єгипетської: велика грішниця за допомогою покаяння стає, можливо, найсвятішою людиною, яка жила тоді на Землі.

Відбувається глибока, докорінна й велика зміна. Людина, яка була гідна пекла, входить Божою милістю до раю. Ось чому її житіє читається під час богослужіння у храмі. Воно має стати прикладом для тебе. Воно фактично і про тебе. Господь закликає кожного з нас вийти з «грішної нашої олександрії» і увійти до святого небесного міста Єрусалима. Потрібно лише захотіти змінити себе, захотіти поборотися за своє щастя бути з Богом. І неодмінно Господь і тобі дасть свої благодатні дарування, відкриє й тобі рай. Почни лише свій шлях зміни, шлях покаяння, шлях очищення від гріха. Потроху, потроху, без надриву, крапля за краплею, секунда за секундою борись із гріхом і змінюй себе лекалом Божих заповідей.

І в цій спочатку болісній і тяжкій праці тобі раптово відкриється райське блаженство єднання з Господом. І всередині себе ти побачиш дорогу в Царство Небесне, яке чекає на тебе і частиною якого ти став, змінивши себе, очистивши себе, відчинивши двері і впустивши в себе Бога.

Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас!

Протоієрей Андрій Чиженко

Джерело: