Успіння Пресвятої Богородиці є не лише великим святом, що входить до кола двонадесятих, але й одним із найпопулярніших та найулюбленіших. Варто лише сказати, що три найбільші монастирі України названі на його честь: Свято-Успенські Києво-Печерська, Почаївська та Святогірська лаври.

Чому так? Чому, незважаючи на те, що в серцевині цього свята смерть, люди не бояться, але, навпаки, люблять його?

Смерть у православному віровченні – результат гріхопадіння людей. Вона є моментом відокремлення душі від тіла. Душа при цьому проходить поневіряння і визначається Богом у належне їй місце, а тіло зотліває. Ситуація зміниться під час загального воскресіння з мертвих та Страшного суду. Тоді тіло знову збереться (див. Єз. 37), до нього повернеться душа. Кожна людина духовно-тілесно стане на Страшний суд. І Спаситель остаточно визначить для неї рай чи пекло на віки вічні.

Смерть є благом, оскільки відокремленням душі від тіла вона припиняє гріх у людині. Інакше ми б із вами не змогли народитися, а давні люди своїми гріхами знищили б себе.

Але в період Старого Завіту смерть була дуже важкою та страшною подією. Усі люди, з праведниками, пророками, святими включно, потрапляли до пекла.

Це становище змінилося у Новому Завіті. Господь і Бог і Спас наш Ісус Христос воскрес із мертвих. І Своїм Воскресінням Він переміг смерть, пекло, гріхи, диявола. Віднині двері до Царства Небесного для людства відчинені. Христос, зруйнувавши кайдани та узи пекла, виводить старозавітних праведників до раю.

Успіння Пресвятої Богородиці – перший і найяскравіший наочний приклад, як ця воістину велика і великодня перемога Бога заради людей відбувається в окремій людині, у Пресвятій Богородиці Діві Марії. Її смерть безболісна. Вона настає як легкий сон-успіння. Господь наш Ісус Христос особисто приймає до Своїх рук душу Богоматері. І несе її до раю. Потрясаються пекельні судилища-поневіряння, демони біжать. Бог вводить Пречисту Діву в Царство Небесне.

Цією подією Церква каже, що з кожним буде приблизно те саме, адже пекло переможене, скинуте. Головне, щоб людина сама хотіла порятунку, формувала своє життя на основі цього та чекала смерті як зустрічі з люблячим Богом Батьком, Який прийшов для того, щоб ввести нас у райські сяючі чертоги.

Пресвята Богородице, спаси нас!

Протоієрей Андрій Чиженко

Джерело: