ЯК НАМ УПОДІБНИТИСЯ СВЯТИМ ПЕТРУ І ПАВЛУ

12 липня – пам’ять святих першоверховних апостолів Петра й Павла, які є фундаментом Церкви. Адже одна з найголовніших якостей Церкви – апостольська спадкоємність.

Ми абсолютно правильно сприймаємо апостолів Петра й Павла як великих святих, які вели до Христа, створювали, стверджували та зміцнювали Церкви серед новоосвічених народів.

Це так. Але водночас святі апостоли були людьми, які мали слабкості та боролися з пристрастями.

На прикладі житій святих Петра й Павла це чітко видно.

Апостол Петро вчинив чи не такий самий гріх, що й Іуда. Петро також зрадив Господа нашого Ісуса Христа. Зрікся тричі через страх перед смертю та малодушність. За це він був позбавлений звання апостола. І потім уже на Галілейському морі, як пишеться в останньому розділі Євангелія від Іоанна, Сам Спаситель відновлює його в апостольській гідності.

Апостол Павло зовні мало чим відрізнявся від гонителів і хулителів Христа – Анни, Каяфи та інших. Він переслідував і ув’язнював перших християн. Але йому на шляху з’являється Господь наш Ісус Христос і просвітлює душу. І апостол Павло стає великим благовісником Божого слова. Чому так?

І апостол Петро, ​​і апостол Павло були за своєю природою богошукачами. На відміну від Іуди, апостол Петро хотів завжди бути з Богом, його не цікавили гроші. Так, він упав, але все життя оплакував свій гріх і ревно служив Богові. Апостол Павло, вихований у фарисейській традиції, також служив Богові, як розумів це. Його так само, як і Петра, не цікавили ані гроші, ані влада, лише ревне служіння Богові. Тому Господь, який бачить серця, бачив у них цю золоту сяючу серцевину і з’єднав їх із Собою, зробивши цих людей великими першоверховними апостолами.

Ось і нам у житті насамперед треба бути богошукачами, уподібнюватися у цьому святим апостолам Петру та Павлу. І тоді, незважаючи на наші особисті гріхи й падіння, Бог обов’язково відкриється душі, яка любить і шукає Його. І створить Собі храм із такої людини. Нам важливо усвідомити, що мета нашого життя – це єднання з Богом. Щоб і ми, подібно до святих апостолів Петра і Павла, відкрили всі свої замки й засувки, всі свої двері душевні та сердечні, впустили туди Господа Бога і стали на служіння Йому в тому місці і в тому часі, в якому покликані.

Святі першоверховні апостоли Петре й Павле, моліть Бога про нас!

Протоієрей Андрій Чиженко

Джерело: