Послання до Філіпійців святого апостола Павла, глава 3

Стосунки між Філіпійцями та апостолом Павлом були дуже зворушливими. Як між синами й батьком. Філіпійці приліпилися до апостола всією душею й серцем, тобто всім єством. Апостол знає, що вони прихильні до Христового Євангелія і встоять у ньому. Проте Павло також знає, що чекає на християн, які випробування. Починались проблеми. І одна з них – лжевчителі. І  ми читаємо у другому вірші «Послання до Філіпійців» підсилене попередження про ці небезпеки.

 – Стережіться псів, стережіться злих вчителів, стережіться обрізання. – На це потрійне «стережіться» вказували Святі Отці в своєму тлумаченні (святитель Феофан Затворник і Феофілакт Болгарський). Ми бачимо в цьому потрійному «стережіться» сугубу пересторогу. Від чого? Стережіться псів. І не дарма апостол Павло називає їх, тому що пси в іудейській уяві були тварини нечисті. І треба стерегтись усього нечистого, що може осквернити чисту віру. Але не в розумінні ритуальному, а в розумінні богословському – бо це може відвести від істинного шляху. Відповідно, це потрійне «стережіться» в третьому кульмінаційному пояснює, чого треба стерегтись понад усе. Що несуть ці пси, що несуть ці злі вчителі, саме обрізання? Обрізання не як факт фізичний, а як факт духовний. Коли ми не просто обрізаємось, дотримуючись ритуалу, а коли відбувається підміна богословських понять. Підміна Євангелія, його суті. Чому? Тому що вважалось, що через обрізання як факт бере початок виконання закону Мойсеєвого, що саме ця зовнішня умова є знаком початку спасіння.

Про що апостол Павло каже далі? Він протиставляє цю зовнішню сторону, ось це обрядовірування, форму без змісту. А зміст насамперед – це Христос.

Христос не відмінив, але поставив Закон на нову висоту. І Закон тепер виконується у Христі. Обрізані думали, що через це вони спасаються, але тепер обрізання – не зовнішнє, а внутрішнє, духовне, котре полягає у служінні Богу духом і хвалінню Христом.

– Хоч я можу надіятись і на плоть. – Апостол Павло більше від усіх лжепроповідників, що надіються на обрізання, достойний надіятись на це. Тому що він обрізаний у восьмий день за всіма Законами Мойсея і з роду Ізраїлевого, коліна Веніамінового, Єврей від Євреїв, по вченню фарисей, по відданості – гонитель Церкви Божої, по правді Закону – непорочний. Тобто за усіма цими зовнішніми критеріями апостол Павло – найперший і найголовніший із тих, хто мав би проповідувати обрізання. – Але що для мене було перевагою в моєму минулому стані, старозавітному, то заради Христа я те маю за марноту, це суєта, як каже Екклєсіаст, гонитва за вітром, це безглуздо, якщо подивитись на те, що зробив Христос для людей.

У контексті пасхальної віри, віри у Воскреслого Христа з мертвих, Його перемоги над пеклом, Його перемоги над клятвою Закону, всі попередні заслуги стають безглуздими, якщо я не вірю в Ісуса Христа. А якщо я повірив у Христа, навіщо мені повертатись у минуле, тобто навіщо мені обрізуватись і виконувати увесь той закон, що був лише тінню тих благ, які приходять у Новому Завіті? Тому апостол Павло каже: стережіться тричі обрізання. І пам’ятайте, що істинне обрізання не зовнішнє, а внутрішнє, обрізання духу.

А обрізані внутрішньо – це ті, хто сповідують віру в Ісуса Христа і слідують за Ним по шляху Його життя. Істинним критерієм спасіння справжніх християн є Христос, а не якісь зовнішні умови. На цьому наполягає апостол Павло і просить Філіпійців пам’ятати про це.

Диякон Іоанн Хворостюк

Проповідь прозвучала під час богослужіння у Свято-Георгіївському храмі

м. Хмельницького