Запитання до священника

– Чому потрібно йти до храму? Адже Бог – усюди, отже Він чує і домашню молитву.

– Храм Божий – це Небо на землі. Якщо ми приходимо до церкви, ми отримуємо дар Божественної благодаті. Адже тільки у храмі відбуваються Таїнства Хрещення, Миропомазання, Покаяння, Причастя, Священства, Шлюбу та Єлеосвячення. І насамперед – Таїнство, через яке увесь світ збирається у Христі.

Храм – це життєвий центр православної людини, бо він є місцем спільної молитви. Ось як висловився щодо цього св. Іоанн Златоуст: «Молитися, кажуть, ми можемо і вдома. Сама себе обманюєш ти, людино! Вдома, звісно, можна. Та неможна так молитися, як у храмі, де така сила сердець підноситься до Бога, зливаючись у єдиний зойк. Не так скоро ти будеш почута, коли молишся Владиці сама по собі, як тоді, коли молишся зі своїми братами, адже тут, у храмі, є дещо більше, ніж у твоїй кімнаті: злагода, єдність, союз любові».

– Як правильно хреститися?

– На правій руці складаємо великий, середній і вказівний пальці, щоб вони стикалися подушечками (символ Трійці – Бог-Отець, Бог-Син і Святий Дух), два, що залишилися, притискаємо до долоні (символ подвійного єства Ісуса Христа – Бог і Людина). Далі руку підносимо до чола (в Ім’я Отця), на живіт (і Сина), до правого плеча (і Святого Духа), до лівого плеча (Амінь) і вклоняємося.

– Чи можна їсти перед відвідуванням храму зранку?

– За статутом не можна, вранці храм відвідують натщесерце. Відступити дозволено через неміч, із доріканням себе.

– Чи можна сидіти на службі, якщо немає сил стояти?

– На це запитання святитель Філарет (Дроздов) відповів: «Краще думати про Бога сидячи, ніж про ноги стоячи». Однак під час читання Євангелія потрібно стояти.

– Куди треба ставити свічки за здоров’я?

– Свічки за здоров’я можна ставити на будь-який свічник, окрім кануна (стола із Розп’яттям) – це місце для свічок із молитвою про померлих. Кому зі святих – воля ваша. Ваша молитва – до Господа. А святі – це наші заступники перед Ним. Свічки за здоров’я можна також поставити до особливо шанованих вами та вашою родиною ікон Божої Матері або до Свята.

– Скільки часу треба стояти на службі?

– На богослужінні потрібно бути від початку до кінця. Служба – це не повинність, а жертва Богу. Хіба буде приємно господареві, до якого прийшли гості, якщо вони підуть раніше закінчення свята?

– Як правильно цілувати ікони?

– Цілуючи святу ікону Спасителя, слід цілувати ноги, Божої Матері і святих – руку, а нерукотворний Образ Спасителя і главу Іоанна Хрестителя – у волосся.

– Чому не можна покаятися вдома?

– Особисте покаяння потрібне, але само по собі воно не є вичерпним. Під час сповіді за посередництва священика відбувається відпущення гріхів. Саме тому Таїнство сповіді ще називають «духовною лікарнею»: духовні хвороби людини лікуються, і християнин стає таким, як після  вод хрещення. Найважливішим з усього, що ми можемо принести на сповідь, є скорбота про свої гріхи.

Відповідав протоієрей Олег Яворський

– Що за хліб освячують на вечірньому богослужінні?

– На літії п’ять хлібів нагадують про чудесне насичення Господом Ісусом Христом п’яти тисяч чоловіків, а також жінок і дітей, які слухали проповідь Спасителя того дня.
У книзі «Закон Божий», укладеній за книгою протоієрея Серафима Слободського, зазначено: «Услід за літією бувають благословіння і освячення п’яти хлібів, пшениці, вина і єлею, в пам’ять також давнього звичаю роздавати їжу богомольцям, які приходили іноді здалеку, щоб вони могли підкріпитися під час тривалого Богослужіння».

– Яка різниця між ктиторами й жертводавцями? Чому їх згадують разом, адже ктитори — це і є жертводавці.

– Згідно з Повним церковно-слов’янським словником, ктитор (від грец. κτήτωρ) – будівничий, засновник. Ктитором називають людину, на власні кошти якої побудований храм чи монастир, або людину, за кошти якої храм прикрашений фресками, розписом чи іконами. Також ктитором називали церковного старосту. Жертводавці — люди, які подають добровільні пожертвування на храм для його утримання та забезпечення необхідних умов для діяльності релігійної громади в ньому.

– Що означають слова “Взбранной воєводє побєдітєльная”?

– У книзі «Закон Божий» протоієрея Серафима Слободського сказано: “Взбранной Воєводє побєдітєльная” — це переможна пісня на честь Божої Матері. У цій пісні Божу Матір ми називаємо «побідоносним вождем проти зла». У молитовниках нашої Православної Церкви можна зустріти наступні варіанти перекладу цих слів: 1) Необоримій Воєводі, 2) Незборимій Воєводі, 3) Хоробрій Воєводі.

– Чому на Великій піст священники в чорних ризах, а на Успенський – у світлих? Адже обидва пости суворі та присвячені упокоєнню.

– У «Настільній книзі священнослужителя», том 4-й, вказано, що вся кольорова гамма богослужбових риз символізує духовні значення празників, пам’ять святих і священних подій.
Щодо суворості посту, яка б впливала на вибір кольору риз, у книзі не знайдено відповідних вказівок.
На Богородичні празники прийнято використовувати блакитний колір і його відтінки, в тому числі, синій. У дні пам’яті про Хрест Господній — ризи фіолетові й темно-червоні.
У період постів колір риз — темно-синій, фіолетовий, темно-зелений, темно-червоний, чорний. Чорний переважно використовується в будні дні Великого посту, а в суботи, неділі та святкові дні цього періоду — фіолетовий. У давнину в Православній Церкві не було чорних риз, вони почали використовуватись у практиці великопісних служб із ХVІІІ століття.

– Існує молитва за дітей до Ангела-Охоронця. Чи означає це, що в рідних братів і сестер один ангел на всіх?

– По слову святителя Василія Великого, «кожен вірний має Ангела-Хранителя й вихователя, який веде його в житті». Також відомо, що саме при хрещенні кожній людині Бог дає Ангела-Хранителя. В одній із молитов Таїнства Хрещення священник просить, аби Господь приставив до охрещуваного «ангела світлого».


В Євангелії сказано: «Дивіться, не зневажайте жодного з малих цих: бо кажу вам, що Ангели їх на небесах завжди бачать лице Отця Мого Небесного» (Мф. 18:10). Звернімо увагу на множину, звідки можна отримати підтвердження про те, що в кожної дитини є свій Ангел.

Відповідав протоієрей Андрій Теслюк