ОСОБЛИВОСТІ ПЕТРОВА ПОСТУ В 2025 РОЦІ
Цьогоріч Петрів піст довший, ніж торік
Тривалість Петрова посту пов’язана з датою Великодня. Цього року Світле Христове Воскресіння святкувалося значно раніше, як і День Святої Трійці.
Початок Апостольського посту завжди рухливий, а закінчення щороку припадає на 12 липня – день святих першоверховних апостолів Петра та Павла. У 2025 році Петрів піст починається у понеділок, 16 червня, і триває майже місяць.
У харчовому розумінні цей піст несуворий. Тобто існує заборона на тваринну їжу: м’ясо, молоко, сир, яйця, але можна їсти рибу та інші морепродукти. Рибу не вживають по середах та п’ятницях, в інші дні можна. Але краще звірятися із православними календарями. Проте слід пам’ятати, що вони можуть містити деякі різночитання щодо суворості чи послаблення статуту. Хтось дотримується суворішої чернечої традиції, інші намагаються пристосувати піст під потреби й сили мирян. Оберіть собі таку міру посту, яка вам до снаги.
У Петровому пості є два великі свята. Перше з них – велике, хоч не двонадесяте, свято Різдва чесного славного пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна. Його завжди відзначають 7 липня. Пам’ятаймо, що це не сатанинське язичницьке свято Івана Купали, не стрибки через багаття та хороводи біля води з пусканням віночків та ворожінням, а Різдво святого Іоанна Хрестителя – борця з гріхом та пристрастями. Тому не слід православному християнину ні самому брати участь у купальських ігрищах, ні дітей туди водити, а якщо таке було в житті, то такі гріхи потрібно обов’язково сповідувати перед священнослужителем.
6-7 липня – це час, коли ми у храмах маємо прославляти Бога і Його великого пророка Іоанна Хрестителя, здобути благодать Святого Духа, а не спілкуватися з демонами і моделювати язичницькі купальські капища.
Друге велике, хоч і не двонадесяте свято Петрова посту – святих славних і всехвальних першоверховних апостолів Петра і Павла. 2025 року це субота, коли після святкової Божественної літургії завершується піст.
У деяких людей може виникнути запитання: навіщо потрібен Петрів піст? У чому його мета?
Петрів (Апостольський) піст є рідною «дитиною» Великого посту. У давнину він призначався саме для тих людей, які з якихось причин не могли постити у Святу Чотиридесятницю: купцям, воїнам, мореплавцям тощо. Звідси й деякі особливості богослужінь цього періоду. Можливість прочитати на службі, наприклад, величезну молитву преподобного Єфрема Сиріна.
Але пізніше отці Церкви побачили сприятливий духовний вплив Петрова посту на життя православного християнина.
Минула Тріодь Цвітна – час виняткової радості, деякого полегшення від посту. І треба бути дуже обережним і перебувати на Божественній варті, як співається в ірмосі четвертої пісні Великоднього канону, власного розуму й тіла, щоб наша радість не переросла в безтурботність і недбальство, а відсутність посту – в пестливість і обжерливість. Щоб диявол не захопив благодатні дари Святого Духа, отримані нами у день П’ятидесятниці. Адже Спаситель сказав про бісів: «…Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом» (Мт. 17:21).
Тому й покладено святими отцями після суцільного тижня, що йде за Днем Святої Трійці, Петрів піст. Піст як наша огорожа від можливих безчинства і беззаконня, від лінощів і недбальства, від безтурботності та пестливості, які стануть живильним середовищем для бісів і гріхів, адже в них людина може загинути, загрузнувши, як у болоті.
Петрів піст слугує в духовному розумінні рятівними ліками для душі й тіла, щоб, воскреснувши у Христі на Великдень і отримавши благодатні Дари Святого Духа в День Святої Трійці, ми очистили склянку свого серця й посудину свого тіла для того, щоб з’єднатися з Богом і гідно зустріти Його в храмі власної душі. Тому що «Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога» (Мт. 5:8) і отримають благодать на благодать, щедрі й рятівні дари Святого Духа.
Звучить дзвін Петрова посту. Сповідаймося, каймося, упокорюймося, постимося, причащаймося Тіла і Крові Христових, читаймо праці святих отців і творімо добрі справи, любімо Бога і людей. І тоді благодать Святого Духа буде щедрою в наших серцях і спасе нас.
Протоієрей Андрій Чиженко




