ПСАЛОМ, ЯКИЙ ПОТРІБНО ЧИТАТИ В СУМНІВАХ І ВЕЛИКИХ СПОКУСАХ
Псалмоспівець Асаф, що жив за часів царя Давида, написав 12 псалмів. Особливе місце серед них посідає 72-й псалом.
Псалом можна вважати вінцем переможця, переможця своїх страхів та сумнівів, боягузтва та маловір’я.
«Поправді Бог добрий Ізра́їлеві, Бог — для щиросе́рдих!».
У моє серце вкрався сумнів, що це істина. Я подивився, як процвітають безбожні та брехуни, як процвітають у земних справах зрадники, злодії та наклепники, і засумнівався.
«А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних… на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вдарів».
Ніщо цих безумців не зупиняє. Гордість і зарозумілість, зухвалість і брехня стали їхньою «прикрасою». Вони відводять народ від Тебе на вірну смерть, потішаючи цим свою самість і ублажаючи диявола.
Мене утримала від спокуси вірність моєму народові та відповідальність перед ним.
«І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх, аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив: направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!».
Пройшовши через сумніви та нерозуміння, я усвідомив, що тільки в Тобі справжнє життя. Все інше – обман і міраж, що зникають при Твоєму наближенні. Істинно тільки те, що незмінне, вічне те, що від Тебе. Все, що поза Тобою, приречене на загибель та руйнування.
«Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!».
Порятунок – у наближенні до Тебе. Кожен, хто віддаляється від Тебе, загине. Немає іншого Світла, крім Тебе, Ти – єдине Джерело. Просвіти, Господи, Твоєю мудрістю і освячуй Твоєю добротою.
Митрополит Антоній (Паканич)
