9 жовтня – день пам’яті святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова

Ми багато говоримо про різні чесноти цієї великої святої людини, яка першою в історії була названа всією повнотою Церкви Богословом, тобто людиною, яка відкриває іншим таємницю Святої Трійці – Отця і Сина і Святого Духа.

Святий апостол та євангеліст Іоанн Богослов був від народження богошукачем. З дитинства він шукав шлях до Бога і більше нічого його в житті не цікавило. Він разом із апостолом Андрієм Первозванним став першим учнем Христа (див. Іо. 1:35–41). Там, де Іоанн оповідає про двох учнів святого Іоанна Хрестителя, він має на увазі себе та Андрія. А перед тим, як стати учнем Спасителя, Іоанн був учнем Предтечі Господнього. До того ж йому тоді було доволі мало років. Церковна іконографія завжди зображує його юним, коли він стоїть при Хресті Господньому. Під час земного служіння Христа та Його мандрівок із апостолами Іоанн був чи не наймолодшим із них. Можна припустити, що коли він став учнем святого Іоанна Хрестителя, а потім і Самого Спасителя, це, ймовірно, був підліток, що входить у юність.

Повторю: крім Бога, шляху до Нього і з’єднання з Ним, святого Іоанна Богослова більше в житті нічого не цікавило. Його душа, як запашна квітка, була відкрита назустріч Господу. Саме тому він був узятий Спасителем на найприкровенніші та найдивовижніші Його чудеса й моменти Спокутного Подвигу Господа нашого Ісуса Христа: воскресіння дочки Йаїра, Преображення Господнього на Фаворі, плач у Гефсиманському саду. А на Таємній вечері він лежав на грудях Христа біля самого серця Боголюдини, що, звісно, говорить про те, що святий Іоанн був дуже близьким до Спасителя. І дорогий Йому.

Саме тому святий апостол і євангеліст Іоанн Богослов є ще й апостолом любові, який усе життя і всьому людству проповідував любов до Бога і до людей. Саме він, осяяний благодаттю Святого Духа, як найближчий учень Христовий, мав сміливість написати цю величезну і рятівну фразу: «Бог є любов» (1 Іо. 4:8).

Але сьогодні, зважаючи на непросту нашу сучасність, хочеться звернути увагу на ще одну якість святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова. Це мужність. Усі апостоли розбіглися після страшної ночі в Гефсиманському саду – після арешту Боголюдини. Біля Хреста стояли лише Пресвята Богородиця, жінки-мироносиці і він – апостол та євангеліст Іоанн Богослов, який удостоївся з хреста Божого благословення стати сином Діви Марії.

Зрозуміло, чому стояли жінки, чому вони були допущені до Хреста первосвящениками та римлянами. Жінки, грубо кажучи, не вважалися активною бойовою одиницею. Тоді жінка не могла взяти меч. А ось чоловік – це потенційний воїн. Тому їх шукали і могли страчувати. Ось чому ще до всього апостоли розбіглися. Але не Іоанн Богослов. Незважаючи ні на що, він залишився. Його погляд і його серце були прикуті до Розп’ятого на Хресті Бога, якого він так любив.

Це, звісно, приклад великої мужності. І великий урок для нас. Нічого не важливо так у житті, як шлях до Бога та поєднання з Ним. Він знайшов Бога, і ніщо більше у світі не могло його роз’єднати з Господом. І ніщо більше у світі його не цікавило. Це видно з усього наступного життя.

І які таємниці відкрив Спаситель Своєму улюбленому учневі!

Полум’яне небесне Євангеліє. Початок першого розділу його читається у головне свято християнства – на Літургії Світлого Христового Воскресіння, тому що Іоанн проник духовним поглядом у саму суть Спокутного Подвигу Господа нашого Ісуса Христа. І відкрив цю таємницю людям. Він, як орел, злетів у райське піднебесся і висвітлив туди дорогу нам. Саме йому були відкриті таємниці майбутніх доль світу, які він записав у Книзі Одкровення. Чому? Тому що він зміг умістити.

Його мужність взята також від Бога. Тому що іще на землі він усією душею й  тілом цілком віддався Йому і віддав своє життя на запашну жертву Господу. І, з’єднаний із Творцем ще за земного життя, він уже жив небесними законами раю. І тому святий апостол і євангеліст Іоанн Богослов, по суті, був одним із найщасливіших людей на землі, тому що він став співучасником Бога, якого так любив.

Тому його життя нам усім урок: Бог – як сенс життя, богошукання – як спосіб життя, любов – як зміст життя, мужність біля Хреста – як цілковита відданість Богу в житті. І, нарешті, райське, небесне, блаженне життя, що відкрилося Іоанну у Світлому Христовому Воскресінні.

Святий Іоанн Богослов іще тут, на землі, почав жити у вічності. І йому відкрилося Царство Небесне.

Так і ти, незважаючи ні на що, мужньо стій біля Хреста Господнього, в огорожі Його Церкви і вір, що за Голгофою слідує Воскресіння Христове, що Бог хоче бути і з’єднатися не тільки з Іоанном, але й із тобою. Головне, щоб ти був здатний і захотів Його вмістити-впустити у своє серце.

Святий апостоле та євангелісте Іоанне Богослове, моли Бога про нас!

Потоієрей Андрій Чиженко

Джерело: