ЧИ ТРЕБА СОБОРУВАТИСЯ ВЕЛИКИМ ПОСТОМ, ЯКЩО ЛЮДИНА ЗДОРОВА?
У Великому Катехизі Таїнство Соборування, або Єлеосвячення визначається наступним чином: «Єлеосвячення є Таїнство, в якому при помазанні тіла єлеєм закликається на хворого благодать Божа, що зцілює немочі душевні та тілесні».
Таким чином, саме визначення Таїнства вже нам показує, в яких випадках до нього вдаються: якщо людина має ту чи іншу неміч.
Звісно ж, можна сказати, що кожна людина через гріхопадіння несе в собі неміч, оскільки людська природа вражена тлінням і смертністю. Але в Апостольському посланні, яке читається під час здійснення Таїнства і яке є найяскравішим свідченням про практику здійснення Соборування в Стародавній Церкві, святий апостол Яків каже: «Чи хворий хто з вас? нехай покличе пресвітерів Церкви, і помоляться над ним, помазавши його оливою в Господнє Ім’я. І молитва віри зцілить хворого, і Господь відновить його» (Як. 5:14–15).
Преподобний Никодим Святогорець так розуміє наведені слова: «Якщо хтось із вас хворий і лежить на одрі, і через свою хворобу не може молитися чи оспівувати Людинолюбця Бога, то й тоді не належить недбати про божественні піснеспіви та молитви. Хай не буде такий непричетним духовній роботі, яку шукає в хворобі Благий Бог, щоб послати Свою допомогу, але нехай потурбується закликати заступників і посередників до Бога, пресвітерів церковних, тобто ієреїв чи архієреїв, які приносять Богу чисту жертву хвалення».
Отже, хворі, про яких говорить Писання, є тими, хто не може самостійно прийти до Церкви, щоб брати участь у громадській молитві. А якщо людина може прийти в храм Божий, тоді незрозуміло значення Таїнства Єлеосвячення, яке здійснюється над нею.
Слова апостола «нехай покличе» з наведеної вище цитати вказують на те, що хвороба повинна бути досить важка, а слово «відновить» свідчить, що хворий, через свою недугу лежить. У чинопослідуванні Таїнства ми зустрічаємо такі звернення й вирази, як «стражденний», «недужий», «гіркі хвороби». А значить, аргументація тих, хто каже, що «зараз усі на щось хворі, здорових людей практично немає», і якою вони намагаються виправдати колективну участь людей у зазначеному Таїнстві, може бути розцінена як лукавство.
Диякон Андрій Музольф




